По-перше: лісові та торф’яні пожежі. Лісова пожежа — це страшне лихо для будь-якого району країни. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди можна віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях та ін. Лісові пожежі знищують звірів, що живуть в лісах, і птахів, знижують приріст деревостоїв, збільшують вітровальність і послабляють лісові масиви, а потім деревостої, що усихають, стають осередком шкідників і хвороб лісу. Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.
По-друге: руйнування екосистеми. В дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порості, а з часом перегнивають і гілки. Окрім цього, гілки в траві — прекрасне місце для гніздових птахів.
Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період — тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно. Таким чином, весняні випалювання шкодять траві й кущам. Після випалювань виживає і першою пускається в ріст, заглушаючи ослаблену і майже занапащену іншу флору, найгрубіша, найневибагливіша трава і бур’ян. Гинуть насіння рослин і самої трави над поверхнею землі, на землі і насіння під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим для того, щоб зійти. Навіть незначне відхилення від норми може відбитися на їх висхожості. Під час випалювання вони просто гинуть. Виживають лише кореневища рослин, що глибоко знаходяться в ґрунті. Але не усі рослини багаторічні. Багато з них — однорічні і розмножуються насінням. Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. У вогні горять усі живі істоти — сонечка, жужелиці, дощові черв’яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення ґрунту.